Анотація освітнього компоненту
Бізнес-аналітика або “наука аналізу” – процес аналізу інформації для прийняття бізнесових рішень. Вона включає у себе методи збирання і обробки інформації, оцінку ризиків, моделювання і прогнозування за допомогою інформаційних і телекомунікаційних технологій. Cфера застосування бізнес-аналітики досить широка. Її можна застосовувати у ризик менеджменті, фінансах, сфері охорони здоров’я, промисловому виробництві, сфері послуг, а також у маркетингу, при управлінні територіями, при здійсненні електронного бізнесу, торгівлі в Інтернеті і соціальних мережах, при аналізі персональних даних тощо. Термін «бізнес-аналітика» об’єднує два різних поняття: бізнес-аналіз та бізнес-інтелідженс. Бізнесова аналітика (Business Intelligence, BI) – процес перетворення даних в інформацію, тобто у нові знання, які можуть бути використані для підвищення ефективності та забезпечення конкурентноздатності підприємства. Бізнес-аналіз (Business analysis, ВА) – це дисципліна, яка використовується для виявлення ділових потреб і знаходження управлінських рішень ділових проблем. Бізнес-ріішення можуть також складатися з удосконалення бізнес-процесів, організаційних змін або стратегічного планування та розробки політики. Фахівця, який виконує ці завдання, називають бізнес-аналітиком. Бізнес-аналіз підприємства – це комплексне вивчення його діяльності, що дозволяє дати їй об’єктивну оцінку, виявити закономірності і тенденції розвитку, визначити завдання, що стоять перед ним, розкрити резерви бізнесу і недоліки в його роботі. Аналіз підприємства або компанії зосереджується на розумінні потреб бізнесу в цілому, його стратегічного керівництва і ідентифікації ініціатив, які дозволять бізнесу досягнути стратегічних цілей. В першу чергу бізнес-аналіз потрібен для власників та топменеджменту підприємства, щоб зрозуміти як функціонує підприємство, який поточний стан справ з реалізації бізнес-цілей, щоб оцінити можливості компанії до реалізації її стратегічних цілей, як використати наявні можливості та потужності, що потрібно змінити в організаційній структурі, методологічних підходах, технічному плані, які продукти та послуги, що будуть користуватись попитом, слід впровадити на найближчу перспективу. Бізнес-аналіз може проводитись як для оцінки існуючого стану справ в компанії (організації, підприємстві), так і для цілей визначення майбутніх потреб. В більшості випадків бізнес-аналіз проводиться з метою окреслення шляхів вирішення бізнес-потреб, бізнес-цілей, чи подолання перешкод на шляху до реалізації цих цілей. Комплекс рішень – це набір необхідних змін для забезпечення вирішення проблем, задоволення потреб, отримання конкурентних переваг чи використання наявних можливостей. Таким чином, головним завданням бізнес-аналізу є збирання і дослідження неструктурованої інформації про очікування і потреби замовника з метою отримання докладних структурованих узгоджених вимог до проектованого бізнес-рішення. Послідовність і функціональні особливості роботи з вимогами на різних етапах бізнес-аналізу дають змогу виділити у даній сфері такі галузі знань: – планування і контроль бізнес-аналізу (Business Analysis Planning and Monitoring); – аналіз підприємства (Enterprise Analysis); – виявлення вимог (Elicitation); – аналіз вимог (Requirements Analysis); – комунікації і керування вимогами (Requirements Management and Communication); – оцінка і узгодження рішень (Solution Assessment and Validation).
Мета освітнього компоненту
Метою викладання освітнього компонента «Бізнес-аналітика» є формування у здобувачів спеціальних знань та професійних компетентностей щодо застосування методів аналізу стану та закономірностей розвитку суб’єктів господарювання, дослідження ефективності діяльності підприємства завдяки оптимізації всіх бізнес-процесів, що у ньому здійснюються; використанню сучасних методів моделювання, методів їх опису та Кафедра: Маркетингу, підприємництва і торгівлі Викладач: Бахчиванжи Людмила Анатоліївна, доцент кафедри маркетингу, підприємництва і торгівлі, кандидат економічних наук Профайл Контакти: kaf.mpit@gmail.com, 048-712-41-03 статистичного контролю бізнес-процесів; моніторингу ключових показників процесів, контролю бізнес-процесів, аналізу стабільності й точності, надійності процесів, своєчасному впровадженню попереджуючих дій.