Анотація освітнього компоненту
Сучасні умови ініціюють появу фахівців у сфері маркетингового управління нової формації, що здатні самостійно вирішувати маркетингові проблеми, володіють засобами, які дають змогу швидко та точно прогнозувати, можуть генерувати заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами та установами. У будь-якому управлінському процесі 95 % займає обробка інформації і тільки 5 % – інтерпретація результатів. Застосування ( в першу чергу – вивчення) сучасних економікоматематичних методів та моделей дозволяє звільнити час для творчого підходу до вирішення питання оптимізації свого робочого часу, яке веде до підвищення продуктивності праці, що є одним із головних аспектів підвищення економічної ефективності маркетингової діяльності в цілому. За останні роки кардинально змінилася маркетингова діяльність і підхід до вирішення маркетингових завдань. Тому безперервно розвивається та вдосконалюється модель спеціаліста у сфері маркетингу, її базова концепція, висуваються нові вимоги до обсягу та рівня необхідних знань, тобто здійснюється наближення до стандарту управлінця – маркетолога розвинених країн світу. Таким чином, менеджери і маркетологи, що мають високу кваліфікацію у сфері організаційного управління та економіки, володіють сучасними математичними методами аналізу і прогнозування економічних ситуацій, з використанням найновітніших інформаційних технологій, а також управління економічними об’єктами в ринкових умовах, вміють організувати роботу з комп’ютеризації цих об’єктів, є спеціалістами сучасності в галузі маркетингового управління виробничо-економічними системами. Методи та моделі, які використовуються для оптимізації прийняття управлінських рішень в сфері компетенцій фахівців з маркетингу, стануть фундаментом у професійному зростанні. До економічних завдань оптимізаційного типу відносяться завдання, в яких потрібно знайти найкраще або оптимальне рішення при заданих умовах виробництва. Такі завдання називаються завданнями на максимум або мінімум. Особливістю завдань оптимізаційного типу є багатоваріантність їх рішень, обумовлена наступними причинами: взаємозамінністю ресурсів; взаємозамінністю готових видів продукції; існуванням альтернативних технологій виробництва; неоднаковістю техніко-економічних показників навіть однотипних господарських суб’єктів. У маркетингу оптимізація може використовуватися в таких сферах як планування виробництва для максимального збільшення прибутку, підбір комплектуючих для мінімізації витрат, у маркетингу інвестицій – вибір портфеля інвестицій для максимізації прибутковості, оптимізація перевезень товарів з метою скорочення відстаней, розподіл персоналу з метою максимально збільшити ефективність роботи і складання графіка робіт у цілях економії часу. Викладання дисципліни має на меті формування у майбутніх фахівців знань та навичок щодо сучасних підходів до моделювання процесів у сфері маркетингу, набуття практичних навичок побудови та використання математичних моделей для пошуку оптимальної маркетингової стратегії або для прогнозу розвитку явищ і процесів сфери маркетингу.
Мета освітнього компоненту
Метою викладання освітнього компоненту «Оптимізаційні методи і моделі у маркетингу» є вивчення здобувачами основних теоретичних і практичних положень побудови економіко-математичних моделей складних процесів та практичного використання результатів аналізу для забезпечення наукових висновків та гіпотез у маркетингу. Об’єктом вивчення дисципліни є результати розвитку масових процесів у маркетингу різного походження (фінансових, соціально-економічних, технологічних тощо). Предметом дисципліни є механізм застосування оптимізаційних методів і моделей в аналізі та оптимізації процесів у маркетингу. Основним завданням дисципліни є засвоєння методологічних і методичних положень моделювання взаємозв’язків в економічних системах з метою оптимізації використання обмежених ресурсів та забезпечення екстремального значення кількісного виразу критерію оптимальності .